вираз обличчя

1) mina, wyraz twarzy ( обличчя)

2) wyraz, wygląd

3) wyrażenie

4) zwrot (звернення, зворот)

ifade; çıray (обличчя)

вираз обличчя НБЄ.

1) вираз

2) слово ( słowo)

обличчя, колір, вираз обличчя СБ, СМ-СК; чырай солдурпогубити СБ, У; гӱль чырай рум'яне, усміхнене обличчя Б, Г; собаан чырайы заслінка СМ, СЛ; ӱчт'ийев собаан чырайы осун приймак мусить стати заслоною до печі СЛ; пор. чер (и) йе, чехре, чирайсыз.

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

1. n

1) обличчя, лице; фізіономія

2) морда, писок (тварини)

3) вираз обличчя

4) розм. гримаса

5) зовнішній вигляд

6) розм. зухвалість, нахабство

7) поверхня; зовнішній бік

8) лицьовий (правий) бік, лице (тканини тощо)

9) циферблат

10) вид спереду, фасад

11) геом. грань

12) фас (кристала)

13) тех. лобова поверхня, торець

14) тех. зріз, фаска

15) гірн. вибій, поверхня вибою

16) ширина (дошки)

17) телеб. екран (трубки)

18) тех. рівень (рідини)

19) плоский бойок (молота)

20) тех. передня грань (різця)

21) облицювання

2. v

1) стояти (сидіти) лицем до

2) дивитися прямо у вічі (в лице)

3) зустрічати сміливо; дивитися у вічі без страху

4) зустрічатися (стикатися) лицем до лиця

5) виходити, бути поверненим (у певний бік)

6) оздоблювати (сукню)

7) облицьовувати, обкладати (каменем тощо)

8) полірувати; обточувати

9) військ. скомандувати поворот

10) підфарбовувати (чай, вино)

11) спорт. зустрічатися (у змаганні)

* * *

1) обличчя, фізіономія; морда ( тварини)

2) вираз обличчя; гримаса

3) зовнішній вигляд

4) аспект, сторона ( питання)

5) нахабність, нахабство

6) поверхня; зовнішня сторона

7) поверхня (землі, води)

8) лицьова сторона (тканини, гральних карт, медалі); права сторона

9) циферблат

10) фасад

11) престиж; репутація; гідність

12) особистість, людина з іменем, знаменитість; cл. здоровань; aмep.; cл. білий ( у мові чорношкірих)

13) геом. грань; фас, грань ( кристала)

14) тex. ( лобова) поверхня, торець; зріз; фаска

15) вiйcьк. фас

16) гipн. вибій, площина вибою; лава

17) пoлiгp. очко ( літери); шрифт, малюнок шрифту; гарнітура шрифту

18) ширина ( дошки)

19) тб. екран ( трубки)

20) тex. рівень ( рідини)

21) тex. ( плоский) бойок ( молота)

22) тex. передня грань ( різця)

23) cпeц. облицювання

1) знаходитися обличчям до; бути зверненим до; дивитися в обличчя

2) зустрічати ( що-небудь) сміливо; дивитися в очі ( чому-небудь) без страху

3) зустрітися віч-на-віч ( з чим-небудь)

4) оздоблювати ( сукню)

5) облицьовувати

6) полірувати; обточувати

7) повертати лицем угору ( гральну карту)

8) вiйcьк. скомандувати поворот

9) підфарбовувати ( чай)

1) вислів, вираз; мовний зворот; фраза

2) вираження, виявлення (чогось)

3) вираз (обличчя тощо)

4) виразність, експресія

5) зображення

6) видавлювання, вичавлювання

* * *

1) вираження ( чого-небудь)

2) вираз ( обличчя)

3) вираз, зворот мови; фраза

4) виразність, експресія

5) cпeц. зображення

6) мaт. вираз ( алнебраїчний)

7) cпeц. вичавлювання, видавлювання

8) бioл. експресія, прояв активності гена

1. n

1) вираз обличчя

2) лице, обличчя

3) самовладання; спокій

4) моральна підтримка, заохочення, схвалення

2. v

1) заохочувати, морально підтримувати; ставитися співчутливо

2) схвалювати, дозволяти, санкціонувати

* * *

1) вираз обличчя, обличчя

2) самовладання, спокій

3) моральна підтримка, заохочення, схвалення

1) заохочувати, морально підтримувати

2) дозволяти або допускати; миритися ( з чим-небудь)

1) обличчя, лице; вираз обличчя

2) лицьовий бік; видима сторона (Місяця)

* * *

1) обличчя; вираз обличчя

2) зовнішній вигляд; вид; grіmy visage of a mіnіng town задимлене шахтарське містечко

3) видима сторона ( Місяця)

1. n

1) повітря; атмосфера; легкий вітерець, подув

2) ефір

3) обстановка, атмосфера

4) вигляд, вираз обличчя; манери

5) pl пишання, величання; манірність

6) арія, пісня, мотив, мелодія, наспів

2. adj

1) повітряний

2) наповнений повітрям

3) пневматичний

4) авіаційний, льотний

3. v

1) провітрювати; вентилювати

2) сушити, просушувати

3) виставляти напоказ; проголошувати, оголошувати на повний голос

4) обговорювати

* * *

1) повітря; атмосфера

2) повітряний простір; повітря, небо ( як сфера дії авіації); пepeв.; вiйcьк. авіація

3) ( the air) ефір

4) атмосфера, обстановка; характер, манера, дух

5) легкий вітерець, подув; бриз

6) вигляд, вираз обличчя; манери; звич. pl бундючність, зарозумілість; поважний вигляд; манірність

7) мyз. мотив, мелодія, наспів; партія сопрано або дисканта; арія; соло; пісня ( епохи королеви Єлизавети)

8) гласність, популярність

9) авіапоштова марка to vanish /to melt/ into thin air безвісти зникнути

1) повітряний; наповнений повітрям

2) пневматичний, повітряний

3) авіаційний, повітряний; льотний; пов'язаний із ВПС

1) провітрювати, вентилювати

2) сушити, просушувати

3) виставляти напоказ; заявляти привселюдно, проголошувати, всебічно обговорювати

4) вигулювати, виводити на прогулянку, на свіже повітря

5) розм. передавати в ефір; транслювати по радіо або телебаченню

1. n

1) брова

2) поет. лоб, чоло

3) поет. вираз обличчя; вигляд

4) кромка виступу (скелі тощо); бровка

5) мор. сходні, місток

2. v

утворювати виступ (край); облямовувати

* * *

1) брова

2) чоло

3) пoeт. вираз обличчя, вигляд

4) виступ ( скелі)

5) гipн. крайка уступу, брівка

рідко утворювати край, виступ

заст. сходні

1. n

1) погляд

2) вигляд; стан

3) вираз (очей, обличчя)

4) pl зовнішній вигляд

2. v

1) дивитися; оглядати; перен. бути уважним, стежити

2) глянути, подивитися

3) мати вигляд, здаватися

4) перевірити (подивитися), в чому справа

5) виходити на, бути зверненим на

6) виражати (поглядом)

* * *

1) погляд

2) вигляд, зовнішність; вираз ( обличчя), вигляд

3) pl зовнішність ( людини)

4) пошук

1) дивитися

2) глянути, подивитися

3) виглядати, мати вигляд, здаватися; (like, as if) бути схожим; нагадувати; справляти те чи інше враження

4) перевірити; подивитися, у чому справа; (to) піклуватися про (кого-небудь, що-небудь); пильнувати ( кого-небудь)

5) (into, down) виходити; бути поверненим ( у який-небудь бік)

6) виражати (поглядом, виглядом)

7) aмep. ( з інфінітивом) очікувати з упевненістю; сподіватися

8) послухайте!, агов! (look here!; привертає увагу співрозмовника)

9) - out! увага! обережно!

10) to look on /upon/ smb

11) to look to smb for smth звертатися до кого-небудь за чим-небудь; розраховувати, сподіватися на кого-небудь

12) to look after smb; smth доглядати за ким-небудь, чим-небудь; піклуватися, дбати про кого-небудь, що-небудь

13) to look for smb; smth шукати що-небудь, кого-небудь; підшукувати; сподіватися, очікувати

1. n

1) вузол; сплутаний клубок

2) заплутане становище; плутанина; безладдя

3) розм. западня, пастка; сильце; петля

4) гарчання, мурчання (тварини)

5) бурчання, буркотіння, гарикання

6) сердите зауваження

7) злісний (злий) вираз (обличчя)

2. v

1) плутати, заплутувати

2) сплутуватися; переплітатися

3) заманити в западню (в пастку); вплутувати (в якусь справу)

4) амер. спричинити безладдя; ускладнити

5) спіймати в сильце (в пастку)

6) сплутати вірьовкою; затягувати, душити (петлею)

7) гарчати, ричати; огризатися

8) бурчати, буркотіти

9) злитися, сердитися

* * *

1) вузол; ( сплутаний) клубок

2) заплутане положення, плутанина; безлад

1) плутати, заплутувати; плутатися, сплутуватися; переплітатися ( snarl together)

2) заманити в пастку; уплутати ( у яку-небудь справу)

3) cл. ( часто snarl up) спричиняти безлад; плутати, ускладнювати; спантеличити, заплутати

1) ричання, гарчання ( тварини)

2) бурчання; сердите зауваження; злобний, злий вираз ( обличчя)

1) ричати, гарчати ( про тварину)

2) бурчати; огризатися; злитися, гніватися

1) замислений; який поринув у роздуми

2) вдумливий; багатий на думки; глибокий (про зміст); глибокодумний

3) уважний, дбайливий; чулий, чуйний (до чогось — of)

4) розумовий

* * *

1) замислений

2) вдумливий; багатий думками, глибокий думкою

3) уважний; турботливий

1) вираз (обличчя) ( wyraz twarzy)

2) міна wojsk.

1. n

масаж обличчя; догляд за обличчям

2. adj

1) лицьовий; лицевий

2) поверхневий

3) косметичний

* * *

1) лицьовий; який стосується, відноситься до обличчя

2) поверхневий

3) косметичний

1) вираження ( чого-небудь)

2) вираз ( обличчя)

3) вираз, зворот мови; фраза

4) виразність, експресія

5) cпeц. зображення

6) мaт. вираз ( алнебраїчний)

7) cпeц. вичавлювання, видавлювання

8) бioл. експресія, прояв активності гена